Ubisoft підтвердила, що користувачі не отримують повних прав на куплені ігри: важливість та наслідки колективного позову
Не так давно компанія Ubisoft офіційно підтвердила в суді, що покупка цифрових ігор не надає користувачам повних прав на їх використання. Це стало предметом колективного позову з боку гравців з Каліфорнії, незадоволених закриттям серверів онлайн-гонки The Crew, що призвело до неможливості грати в гру, яку випустили 10 років тому.
В документі, поданому до суду, Ubisoft стверджує, що ніколи не обіцяла «пожиттєвого володіння» придбаними іграми. У своїх заявах компанія зазначає, що користувачі отримують лише обмежену ліцензію на використання гри, а попередження про можливе припинення роботи сервера було вказано навіть на фізичних упаковках окремих видань. Ця позиція торкається й численних споживчих прав, які активно захищаються у Берклі та інших містах Каліфорнії.
Однак, ігрова спільнота не згодна з такими висновками. В оновленому позові гравці посилаються на закон Каліфорнії про подарункові картки, заявляючи, що внутрішня валюта The Crew фактично являла собою електронний сертифікат, а її «анулювання» є незаконним. Користувачі також вказують на інформацію на упаковці, згідно з якою код для активування мав дію до 2099 року, що наводило на думку про тривале забезпечення доступу до гри.
Ubisoft оголосила про закриття серверів The Crew у 2023 році, що викликало неоднозначну реакцію в середовищі гравців. Хоча деякі отримали повернення коштів, значна частина користувачів вирішила відмовитись від компенсації, щоб взяти участь у судовому процесі. Цей рух підкреслює більш широке занепокоєння в індустрії комп’ютерних ігор: що насправді купує гравець, коли придбає цифрову гру, і чи може видавець в односторонньому порядку вимкнути доступ до придбаного продукту.
За даними аналітичних досліджень, цифрові ігри вже складають близько 75% від усього ринку ігор, що ставить питання про правовий статус цифрових активів. На думку експертів, рішення таких судів можуть встановити прецеденти, які вплинуть на всю галузь в цілому. Окрім того, особи, які придбали гри, могли б вимагати більше прав, подібних до тих, що гарантуються на фізичні продукти.
Цей випадок надає важливий урок для споживачів і розробників: своєчасне узгодження прав та обов’язків у контрактах має не менше значення, ніж якість ігрового процесу. У світі цифрових технологій, де тривалість доступу до контенту може бути обмежена адміністративними рішеннями, питання середньо- та довгострокових прав споживачів стає дедалі актуальнішим.
